Дорога надії: у Римі з нагоди Святого Року виставлені два шедеври про Воскресіння
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ – Ватикан
Від 8 квітня до 2 червня 2025 року в храмі Сан-Марчелло-аль-Корсо, що в центральній частині Риму, можна буде оглянути виставку «Дорога надії. Рембрандт і Бюрнан у Римі». Виставка проводиться в рамках мистецьких заходів, які Дикастерія в справах євангелізації організовує з нагоди Святого Року 2025 під гаслом «Ювілей – це культура». Виставка складається з двох винятково важливих полотен: «Учні Петро та Іван разом вранці біжать до Христового гробу в день Воскресіння» Ежена Бюрнана (1898) та «Вечеря в Еммаусі» Рембрандта Гарменсзона ван Рейна (1629). Йдеться про дві найвідоміші картини у світі, присвячені дневі воскресіння Ісуса Христа з мертвих.
Обидві картини, виставлені в Римі під час Святого Року, стануть запрошенням до глибоких роздумів про віру, надію та про силу мистецтва в передаванні найпіднесеніших духовних послань. Після інавгурації, що відбудеться ввечері, 8 квітня, від наступного дня і до початку червня виставку можна буде безкоштовно оглянути щодня, від 8:00 до 20:00.
Назустріч надії
У 1898 році Ежен Бюрнан представив свою знамениту картину «Учні Петро та Іван разом біжать до гробу Христа вранці у день Воскресіння» на Паризькому салоні, де вона одразу ж здобула успіх. Спочатку полотно придбала держава для Люксембурзького музею. Відтоді вона перебувала у французьких громадських колекціях – її також виставляли в Луврі – доки не потрапила до свого теперішнього місця перебування в Музеї Орсе. Бюрнан, який народився у французькій Швейцарії в протестантській родині, присвятив свою кар'єру поєднанню мистецтва та віри, незважаючи на реформаторську традицію, що обмежувала використання релігійних зображень. У листі від 1897 року художник так описав своє мистецьке кредо: «Містика для мене полягає більше в інтенсивності та глибині бачення, ніж в уяві, полишеній на саму себе. Я реаліст за своєю природою і за долею». На картині зображено момент, коли учні, все ще не вірячи, біжать до гробу. Світло сонця, що сходить, і рух фігур виражають сильну надію, яку символізує золоте сяйво неба. З руками, позначеними працею, і напруженими обличчями, учні ще не знають, що вони побачать воскреслого Ісуса, знаменуючи світанок нової надії, найпроміннішої в історії.
Несподіване одкровення
На картині «Вечеря в Еммаусі» Рембрандт зобразив момент, коли двоє учнів, сповнені подиву, впізнають воскреслого Христа. Робота, натхненна уривком з 24-ї глави Євангелії від Луки, передає потужне релігійне послання, перетворюючи сюжет із заїжджого двору на одкровення. Ефект підсвічування, з джерелом світла позаду Христового тіла, вимальовує його профіль, натякаючи на мить, коли він переходить від «фізичної видимості до невидимості». Учні реагують емоційно: один у страху відступає, інший стає навколішки перед Ісусом, перекинувши свій стілець. На картині також з'являється жінка, типова постать в іконографії, яка працює в заїжджому дворі. Рембрандт розмістив її в освітленому кутку, натякаючи на те, що ті, хто посвячують себе служінню ближньому, вже перебувають у світлі Воскреслого, навіть не усвідомлюючи цього. Робота вирізняється ефективним використанням світла та духовною глибиною, яку їй вдається передати.
