Навчатися братерству. Шкільна модель Номаделфії
Олена Комісаренко
У попередніх двох випусках ми познайомилися з унікальною спільнотою Номаделфія, яка існує в Італії як жива альтернатива сучасному суспільному устрою. Ми розповідали про її історію, від харизми отця Дзено Салтіні, який після Другої світової відповів на виклики, повʼязані із сирітством і соціальною кризою, створенням моделі нового братерського життя, сформувавши поселення, де не існує приватної власності, грошей чи конкуренції, а все підпорядковане євангельському ідеалу братерства.
Ми мали змогу побачити, як принципи братерства втілюються в щоденному побуті спільноти: у структурі родинних груп, спільному володінні благами, у праці як служінні, увазі до найслабших, зокрема до дітей-сиріт, які приймаються у родини як повноправні сини й доньки. Ми також згадували про візити Папи Івана Павла ІІ і Папи Франциска, які побачили в Номаделфії пророчий знак Церкви, що живе Євангелієм у його цілісності.
Цього разу пропонуємо заглибитися в одну з основоположних складових життя Номаделфії – її шкільну модель, адже якщо братерство є законом цієї громади, то школа є місцем, де цей закон вчаться втілювати від наймолодшого віку. Освіта тут є формою спільного життя, яка формує не лише знання, але й серце, волю та здатність до любові. Це простір, де діти зростають як брати й сестри, готові до життя в спільноті, відповідального служіння й духовної глибини.
Сімейна школа – серце освітнього процесу
Освітня система Номаделфії організована у форматі «сімейної школи» (Scuola familiare), що є природним продовженням стилю життя всієї спільноти. Школа вбудована у саму структуру громади й відображає її спосіб мислення, цінності та взаємини. Усе середовище – це навчальний простір: від майстерні до каплиці, від кухні до шкільного кабінету.
Діти навчаються в малих групах, де кожному приділяється належна увага. Така форма дозволяє глибше пізнати здібності кожного учня, підтримати його індивідуальний темп навчання, надати персональну допомогу. Звичайні шкільні предмети, такі як математика, мова, історія чи природничі науки, інтегруються з практичними заняттями сільським господарством, куховарством, деревообробкою, ремонтом.
Програма адаптована до вимог італійської державної освіти, проте тут вона збагачується етичним, духовним та спільнотним виміром. У центрі замість результату процес дозрівання особи, її здатність жити з іншими у любові, слухати, служити, працювати задля спільного блага.
Виховувати разом: педагогіка громади
Одна з найголовніших особливостей шкільного середовища Номаделфії полягає в тому, що виховання є завданням не лише вчителів чи батьків, а всієї громади. Тут кожен дорослий у спільноті природно стає наставником, прикладом, свідком цінностей, у які вірить. Діти постійно перебувають у контакті з різними людьми, беруть участь у спільних роботах, молитовних зібраннях, справах взаємодопомоги. Це формує в них глибоке почуття довіри, належності до громади, взаємної відповідальності. Вони бачать, що дорослі не лише навчають, а й самі навчаються та живуть тим, чому вчать.
У такому середовищі дитина вчиться через досвід: як вирішувати конфлікти без агресії, як допомагати слабшому, як бути вірним у слові, відповідальним у ділах. Участь у спільних заходах, святкування, приготування до паломництв, стає ще одним способом ненав’язливого, але глибокого виховання.
Без конкуренції, без оцінок – але зростання триває
Шкільна модель Номаделфії свідомо відмовляється від системи оцінювання у звичному розумінні. Тут немає балів, рейтингів, чи змагання за першість. Це принципова позиція, яка випливає з бачення людини не як «носія результату», а як особи, яка розвивається у свободі. Навчання тут є шляхом пізнання себе, світу, інших. Діти заохочуються до самостійного мислення, дослідницького підходу та діалогу. Вони вчаться не заради кінцевого іспиту, а тому що знання допомагає краще розуміти світ та приймати мудрі рішення.
Такий підхід допомагає уникнути тиску, страху помилитися, відчуття низької самооцінки. Натомість формується внутрішня мотивація, довіра до власних здібностей, відкритість до спілкування. Освіта стає простором радості та росту, а не змагання.
Інтегральна освіта
Однією з найбільш яскравих рис шкільної системи Номаделфії є інтеграція мистецтва у повсякденне навчання. Від самого початку дітям прищеплюється любов до краси, ритму, гармонії. Вони беруть активну участь у заняттях з хорового співу, гри на музичних інструментах, беруть участь у постановках театральних вистав, які часто готуються до великих свят та релігійних подій. Ці вистави є простором формування спільного духу, служіння і взаємного слухання. Музика і театр допомагають дітям відкривати себе, виражати внутрішній світ, навчитися працювати в команді, та виявляти ініціативу без егоїзму.
Окрім цього, важливе місце займає образотворче мистецтво: малювання, ліплення, робота з природними матеріалами. Усе це формує естетичний смак, розвиває увагу до деталей, терпіння та внутрішню чутливість до краси створеного світу. Мистецтво у Номаделфії — це тиха мова серця, завдяки якій дитина вчиться слухати світ і себе, а також відкриватися для інших.
Духовність і щорічні реколекції
Духовне життя є основою шкільної формації в Номаделфії. Освіта тут навчає бачити Бога в людині, в праці, у стосунках. Саме тому щороку для дітей та молоді організовуються реколекції, кількаденні періоди духовного зосередження, тиші, молитви та братнього спілкування. Під час реколекцій молодь має можливість переосмислити своє життя, зосередитись на внутрішніх пошуках, поглибити стосунок з Богом. Це час неформального, але глибокого духовного навчання, яке не нав’язується, а пропонується як простір зростання. Духовна формація включена в повсякденне життя школи, діти беруть участь у ранкових і вечірніх молитвах, Літургії, обговореннях Євангелія. Усе це формує у них не лише релігійні знання, а живе відчуття присутності Бога.
Освітній досвід Номаделфії показує, що справжня школа – це не лише простір передавання знань, а, передусім, середовище формування особистості, здатної жити у свободі, відповідальності та солідарності. Тут дитина не готується до майбутнього життя, вона вже живе ним через працю, молитву, мистецтво, спільноту. Усе це допомагає їй не лише зрозуміти світ, а й зайняти в ньому активну, братерську позицію.
Номаделфія не дає універсальних рішень, але її досвід є пророчим нагадування: можливо навчати і виховувати так, щоб дитина зростала в любові, а з нею й цілий новий світ.
